Новини

📍 Новини з Дніпра. Новини нашого життя і служіння.

Тут я буду ділитися тим, що відбувається прямо зараз:
війна, служіння, поїздки, молитви, труднощі, радість, сім’я, церква і Божа вірність посеред усього цього.

Ми всі зараз живемо в різних країнах, часових поясах і ритмах життя. Тому інколи просто заходьте сюди, щоб бути поруч із нами ❤️

📍 31 травня

Сьогодні був важкий день дуже важкого тижня.

Останні дні я багато працював, служив, готувався до проповідей і дуже мало спав. І при цьому мене майже постійно не відпускає питання житла. Чесно кажучи, морально зараз непросто.

Цього тижня я двічі вибирався на рибалку. Лише на кілька годин. Не стільки заради риби, скільки заради тиші. Хотілося просто постояти на березі, помолитися, трохи відволіктися і побути наодинці з Богом.

Стою з вудкою. На протилежному березі падає дрон.

І перша думка: «Ну і що?..»

Жодного страху... Мабуть, просто звик. Я живу в цьому вже чотирнадцятий рік.

Пам'ятаю, як ще в Донецьку вечеряв на березі водойми і дивився, як десь навпроти прилітали снаряди. Відтоді було стільки всього, що інколи сам дивуюся, як ми досі стоїмо.

Сьогодні була неділя. Я думав, що буде звичайний день служіння: поспілкуватися з людьми, підбадьоритися самому, послужити іншим.

Але у Бога був інший план.

Посеред служіння довелося терміново їхати за місто на трасу для зустрічі з іноземцем. У цей час церква вже була зібрана — понад 800 людей.

У місті лунали вибухи, були прольоти балістичних ракет, над містом стояв дим.

Моя зустріч проходила під звуки дронів. Навколо літали шахеди, лунали вибухи.

Потім повернувся до церкви. Зламався бус. Стою в білій футболці, ремонтую його на подвір'ї, а над головою знову гудять шахеди.

Гудять і гудять... У місті руйнування.

А ми плануємо дитячий табір.

Іноді навіть не знаю, що про все це думати. Але знаю одне.

Вся моя надія — на Христа.

Не на обставини.
Не на плани.
Не на стабільність.

Тільки на Нього.

І поки Він дає сили — будемо жити, будемо служити і будемо робити те, до чого Він нас покликав.

📍 29 травня

Сьогодні в мене було побачення... з донькою ❤️

Марійка закінчила третій клас і перейшла в четвертий.

Вже доброю традицією стало те, що наприкінці навчального року ми вдвох їдемо в ресторан, гуляємо містом, багато розмовляємо і просто проводимо час разом — як справжнє побачення батька з донькою.

Час летить дуже швидко. Здається, ще зовсім недавно вона була маленькою дівчинкою, а сьогодні ми вже говоримо про школу, друзів, мрії та майбутнє.

Слава Богу за такі моменти.

Дуже сподіваюся, що коли Марійка виросте, у неї залишаться теплі спогади про цей час і вона пам’ятатиме, як сильно її любили ❤️

📍 24 травня

Дивовижний час у церкві «Ковчег»!

Сьогодні проповідував на 1 Тимофія 4:1–5 про велике відступництво. Якщо вам цікаво — можете подивитися проповідь тут: (проповідь)

Було багато спілкування, нових знайомств і хороших розмов після служіння.

Також сьогодні познайомився з новими військовими. Разом молилися, спілкувалися та просто проводили час разом.

Слава Богу за церкву і за людей, яких Він посилає в наше життя 🙏

📍 24 травня

Дивовижний час у церкві «Ковчег»!

Сьогодні проповідував на 1 Тимофія 4:1–5 про велике відступництво. Якщо вам цікаво — можете подивитися проповідь тут: (посилання)

Було багато спілкування, нових знайомств і хороших розмов після служіння.

Також сьогодні познайомився з новими військовими. Разом молилися, спілкувалися та просто проводили час разом.

Слава Богу за церкву і за людей, яких Він посилає в наше життя 🙏

📍 23 травня

Нещодавно я закінчив писати свідоцтво про Олександра Аксьонова, який успішно пройшов реабілітацію в нашому центрі, прийняв хрещення і почав нове життя.

І ось сьогодні я дізнався, що його мобілізували.

Тому його історія продовжується…

Буду і надалі писати про нього та підтримувати його настільки, наскільки зможу.

Прошу вас молитися за Олександра — і не тільки за нього, але й за кожного нашого воїна.

Війна триває. 🙏

📍 22 травня

Дорогі друзі, сьогодні я дізнався, що цього літа нам потрібно звільнити квартиру, яку ми орендуємо. І, чесно кажучи, для нашої сімʼї це непроста новина.

По-перше, ця квартира була недорогою. А зараз це один із найважливіших факторів для нас.

По-друге, вона знаходиться поруч із церквою. І це дуже важливо для мого служіння, домашньої групи, а також для нашої сімʼї. Тут школа дітей, їхні друзі, наше звичне життя та служіння.

Також я розраховував, що ми проживемо тут ще довго. Здавалося, що власники вже не повернуться, і, можливо, колись просто продадуть квартиру. Тому за цей час я багато чого робив своїми руками:
— трохи ремонтував,
— замінював деякі речі,
— викидав поламане,
— облаштовував житло для нормального життя сімʼї та служіння.

Тепер же нам потрібно не лише шукати нову квартиру, але й частково заново облаштовувати побут під власників. Потрібно буде знайти або придбати:
— стіл,
— пральну машину,
— ліжко,
— та ще деякі меблі й речі.

Тому дуже прошу вас:
🙏 моліться за нас у цей період.

Нам потрібно знайти житло:
— де зможе нормально поміститися вся наша сімʼя,
— де ми зможемо приймати домашню групу,
— бажано недалеко від церкви та школи дітей,
— і, що дуже важливо, за доступною ціною.

Друзі, ви знаєте, що я живу й служу завдяки вашій підтримці. Саме тому питання вартості житла для нас зараз дуже важливе.

Буду дуже вдячний за молитви, підтримку, поради, контакти або будь-яку допомогу. 🤍

📍 20 травня
Близько опівночі ми пережили, мабуть, найсильнішу балістичну атаку, яку чула наша родина за весь час війни. Просто навпроти нашої церкви, неподалік нашого будинку, влучила балістична ракета. Навколо багато руйнувань, у багатьох будинках повилітало скло. Ми вдячні Богові, що залишилися живі.

📍 Ніч з 17 на 18 травня
Дніпро пережив одну з найважчих атак останнього часу. Вибухи були дуже сильними, місто знову опинилося під масованим обстрілом.

📍 16–18 травня
Аня з Марійкою їздили до родичів у Світловодськ. Для дітей це була можливість трохи відпочити й побути в спокійнішому місці.

📍 15 травня
Разом із братами служили людям у селищі Луб’янка Синельниківського району. Роздавали гуманітарну допомогу та підтримували місцевих мешканців, які живуть зовсім недалеко від фронту.

📍 11 травня
Провели капеланську зустріч та Вечерю Господню для військових і капеланів. Для нас велика честь підтримувати тих, хто служить людям і захищає Україну.

📍 10 травня
Під час недільного богослужіння ми прийняли до церкви 6 нових людей. Слава Богу за нові життя, нові сім’ї та людей, які залишаються з церквою навіть посеред війни.

📍 9 травня
Було рівно 5 років мого пастирського служіння. Для мене це особливий день подяки Богові за Його вірність, терпіння та милість протягом усіх цих років служіння в Україні.

Дякуємо всім, хто молиться за нас і підтримує нашу родину та служіння. 🙏