Актуальні потреби

Прошу вас безперестанку молитися про закінчення війни. Молитися про життя нашого народу та повернення воїнів додому неушкодженими. Також постійно потребують підтримки люди похилого віку, діти, люди з інвалідністю, соціально-незабезпечені люди, хворі та переселенці. Потреби цих груп людей - величезні. Тому за це ми молимося за умовчанням.

Долучайтеся до цих потреб молитовно та фінансово!

Травень 2026

Друзі, ми щойно повернулися в Україну після трьох тижнів у Німеччині.

І чесно — це були дуже особливі тижні для нас.

Ми мали багато хороших зустрічей, багато розмов, знайомств і служіння. Однією з найтепліших стала зустріч зі старими друзями з Донецька. Деяких із них ми не бачили багато років. Війна розкидала всіх по різних країнах і містах, але Бог інколи дає такі моменти, коли люди знову зустрічаються, обіймаються і просто дякують Йому за життя.

Зустріч з Донецькими братами у м. Гамбург 18 Квітня 2026
Дмитро та Ганна. Наші друзі з Маріуполя, з якими ми познайомилися у Німеччині.

Також ми змогли побачити батьків Ані. Для нас це було дуже важливо. Вони проживають в Німеччині, доглядають одного брата, похилого віку. З ними би бачимось двічі на рік.

Лісова прогулянка з дідусем

І окреме благословіння — конференція Evangelium21 по Другому посланню до Тимофія. Це була дуже сильна конференція про вірність Христу, про служіння посеред страждань, про втому, страхи, боротьбу і надію. Чесно — мені здається, що це було саме те, що зараз дуже потрібно нашому серцю.

Початок конференції

Після таких поїздок завжди дуже дивно повертатися додому.

Там — стабільність, світло, спокій, прогнозованість.
Тут — сирени, новини про загиблих, постійна напруга, прильоту балістичних ракет і війна, яка не закінчується.

Поки ми були за кордоном, Дніпро пережив багато важких ночей. Було багато прольотів, вибухів і атак. На щастя, ми майже нічого цього не застали особисто. Але діти дуже хвилювалися за рідних, друзів і наш дім. А я постійно думав про церкву, про людей і про те, що тут відбувається.

наслідки однієї з чисельних атак м. Дніпро. 16 Квітня 2026 року

Сьогодні, поки я пишу цей лист, прямо навпроти мого вікна збили велику ракету.

небо біля церкви. 7 Травня 2026

І знаєте… це дуже дивне життя. Ми вже настільки звикли до війни, що після таких моментів просто продовжуємо жити далі. Але кожного разу я думаю про одне: Бог благий. Він досі тримає нас. Ми живі. Ми можемо служити. І це величезна Божа милість.

Зараз ми повернулися у дуже насичений сезон служіння.

Цієї неділі ми приймаємо нових людей у члени церкви. Для нас це велика радість і велика відповідальність. Частина цих людей — переселенці, які прийшли до нас саме через війну, гуманітарне служіння або допомогу.

Також ми вже починаємо активну підготовку до дитячого табору, який плануємо провести з 16 по 19 Червня.

Чесно — це дуже відповідально.

Ми очікуємо багато дітей. У тому числі дітей переселенців, дітей із невіруючих сімей та дітей, які ростуть посеред війни. Це велика можливість говорити їм про Христа, але водночас це потребує величезної підготовки, ресурсів, команди і безпеки.

Іноді навіть страшно планувати щось таке під час війни. Але ми продовжуємо служити настільки, наскільки Господь дає нам можливість.

Табір 2025. Тоді було 167 дітей, в цей раз очікуємо понад 200

Поки нас не було, декількох братів із церкви забрали до армії.

І це знову змінило дуже багато речей у нашому служінні.

Тому зараз я дуже прошу молитися:

  • за цих братів
  • за їхні сім’ї
  • за їхню віру і безпеку
  • і за людей, які тепер візьмуть на себе їхню відповідальність у церкві

Ми постійно живемо в умовах, коли хтось зникає зі служіння буквально за один день. Один з них – Гребеню Іван. Він пройшов реабілітацію і прийняв Христа. Своє покликання знайшов у тому, щоб залишитися допомагати на центрі. таким чином, він став одним з основних служителів нашого реабілітаційного центру.

Реабілітаційний центр. Вересень 2025

Нещодавно, коли вони поверталися додому зі служіння, його мобілізували і тепер він вже в навчальному центрі.

Іван Гребенюк, служитель реаб. центру, а нині - воїн. Фото від 22 Квітня 2026

Фінансово ситуація теж непроста.

Усе дуже сильно дорожчає:

  • продукти
  • ліки
  • пальне
  • комунальні послуги
  • медичне обслуговування

Ми постійно змушені сильно обмежувати себе у побуті та витратах. Чесно — зараз ми дуже потребуємо стабільності саме у фінансовому плані.

Особливо:

  • для лікування
  • медичних обстежень
  • життя родини
  • і продовження служіння

Іноді здається, що ми живемо буквально від місяця до місяця. Але Бог дивовижно підтримує нас через вас. Минулий раз, через, Господь зробив для нас дуже добру підтримку. Ми мали можливість трохи видихнути. Але страх наступного місяця повністю не зникає.

При цьому служіння не зупиняється ні на день.

Молодіжка, домашні групи, проповіді, душеопіка, реабілітаційне служіння, переселенці, люди з інвалідністю, гуманітарна допомога, постійні зустрічі, лікарні, поховання, молитви, підготовка нових служителів…

Маленька команда людей продовжує робити дуже велику роботу.

І я дуже вдячний Богові за кожного, хто поруч із нами.

Подяка!

Велика подяка за молитви! Господь зберіг від хвороб. Діти не хворіли на вітряну віспу. Все було добре в дорозі. Ми могли створити дітям справжню відпустку (відвідали зоопарк і музей мініатюр, багато гуляли і були у басейні).

Господь зберіг нашу церкву і людей. дає можливість служити і на далі.

Дякую, що ви є і читаєте. шкода тільки, що тут лише 7 підписників) Тому дуже прошу вас підписатися на цей сайт. Коли я бачу, що люди читають це, я хоч знаю, що не просто так це написав.

✉️ Як ви можете долучитися?

Це може бути одне з трьох, кілька або навіть усе разом:

1️⃣ Молитва. Навіть регулярна, вірна молитва — це величезна підтримка. Знати, що ви поруч у молитві, — для нас дуже важливо.

2️⃣ Фінансова участь. Одноразова або регулярна. Немає «малої» суми — Бог примножує кожну. Регулярна підтримка допомагає нам планувати життя і служіння відповідально. 💳 Monobank4441 1111 2354 7865 Або іншим способом у розділі «Підтримка».

3️⃣ Поширення інформації. Можливо, ви можете розповісти про наше служіння у своїй церкві, групі чи колі друзів. Часто саме так Бог відкриває двері, які ми самі не можемо відкрити.

Ми живемо завдяки Божій благодаті та вашим серцям.Поки Господь дає життя — ми будемо служити.

З любов’ю у Христі,Андрій Вершигорa📍 Дніпро, Україна📨 @andriivershyhora

🔔 Хочете отримувати оновлення щомісяця?📬 Підпишіться на мій телеграм канал.